Лідери провідних європейських країн повинні розвивати концепцію великої Європи, не занурюючись в суперечки про розширення Євросоюзу, пише Le Monde.

У Туреччині і на пострадянському просторі проживає приблизно 250 млн. людей. Це потенційний ринок для Європи, і чітка перспектива євроінтеграції могла б сприяти зміцненню довіри, розвитку інвестицій та виходу з кризи. "Проте через байдужість Заходу Туреччина й Україна можуть повернутися на схід: для однієї орієнтиром може стати колишня Османська імперія для іншої - Москва. Що стосується Росії, яка переживає відносний спад, вона знову відкриває в собі "європейське покликання", - вважає автор.

На його думку, «в 2011 році під час польського головування Євросоюз неодмінно піде на зближення з Україною, окресливши їй, я сподіваюся, "європейську перспективу". У 2012 році новообраний російський президент, можливо, відмовиться від постімперського націоналізму на користь якогось єврореалізму. Росія вже хоче співпрацювати заради безпеки й модернізації, не відмовляючись від свого суверенітету. То давайте вхопимося за протягнуту руку, запропонуємо Росії "європейський горизонт", не розширюючи НАТО і ЄС".

Автор відзначає, що найближчими роками розширення ЄС буде заблоковано: "Надто багато міністрів, занадто багато законів належить обговорити, дуже радикальні зміни загрожують ЄС у разі вступу таких багатонаселених країн, як Туреччина". Проте, Леклерк переконаний, що переговори, кінцева мета яких - вступ Туреччини в ЄС, необхідно продовжувати, оскільки "привілейоване партнерство", запропоноване Парижем як альтернатива розширенню, позбавлене змісту й категорично не влаштовує Туреччину.

Для вирішення цього питання необхідно розробити проект "багатошвидкісної" Європи, що складається з трьох концентричних кіл: зони євро (сьогодні - 16 країн), Євросоюзу (27 країн) і третьої зони, яку ще належить визначити. "На думку Шуманна і Монне, інтеграція повинна здійснюватися поступово і починатися з економіки. Для Туреччини, України й Росії можна почати зі створення загальноєвропейського ринку для 750 млн. громадян. Це стосується не тільки митного союзу, а й ринку праці. Коротше кажучи, "все, окрім євро, зовнішньої і оборонної політики". Назвемо такий ринок новим Європейським економічним співтовариством", - пише автор.

Що стосується політичної інтеграції, то за зразок можна взяти G20, куди входять і Росія, і Туреччина. Аналогічний саміт Е10 ("Європа-10"), на думку автора, міг би стати майданчиком для обговорення проблем загальноєвропейського ринку в глобальному контексті. Членами Е10 повинні були б стати Німеччина, Іспанія, Франція, Італія, Польща, Велика Британія, сам Євросоюз, Україна, Туреччина і - в міру готовності - Росія, вважає автор, підсумовуючи: "Настав момент відродити велику Європу".