ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
до заступника голови депутатської фракції Партії регіонів
у Верховній Раді України Вадима КОЛЕСНІЧЕНКА
щодо забезпечення в Україні прав людини для гомосексуальних, бісексуальних і трансґендерних громадян

Шановний Вадиме Васильовичу!

На початку вересня 2010 р. у своєму резонансному інтерв’ю для Радіо «Свобода» Ви заявили: «Не всі європейські цінності підходять для нас. […] я вважаю, що гомосексуальні шлюби неприйнятні для нашої культури і для нашої держави, завжди буду виступати проти них, хоча деякі європейські держави це підтримують. Вважаю, що переважна кількість громадян України будуть проти цього. […] я не вважаю, що ми маємо наслідувати ці ідеї й пропагувати їх на території нашої держави. […] Хіба ми повинні ці помилки наслідувати і на свій ґрунт перетягати? Ні!».

13 жовтня 2010 р. Ви розвинули свої думки з цього приводу в інтерв’ю для інтернет-видання «ВсеНовости.in.ua», заявивши: «Вельми дискусійною та складною буде спроба узаконити одностатеві "шлюби” в Україні. […] Усе це жорстко суперечить духові нашого народу. […] Не думаю, що ближчим часом у Верховній Раді розглядатимуться закони для гомосексуалістів. Адже наше суспільство повинне розвиватися іншим шляхом, на інших духовних принципах».

Ми цілком згодні, що одностатевий шлюб не потрібний Вам особисто, але закликаємо Вас відкинути пусті декларації та спиратися надалі у Вашій відповідальній політичній діяльності на факти і соціологічну статистику.

А фактом є те, що легалізації одностатевих стосунків потребує численна спільнота лесбійок, геїв, бісексуалів і трансґендерів (ЛГБТ), яка є невід’ємною частиною українського суспільства, складаючи, за різними оцінками, до 1 млн. 200 тис. мешканців країни.

Іншим фактом є те, шановний Вадиме Васильовичу, що саме в нашій державі, а не десь інде, кількість одностатевих партнерств, які де-факто існують, оцінюється фахівцями в межах до 200 тисяч пар.

Звертаємо Вашу увагу на те, що, згідно з вітчизняними дослідженнями, 77 % українських гомо- та бісексуалів бажали б оформити офіційно стосунки зі своїм партнером тієї ж статі (наявним або передбачуваним). Із числа тих гомо- і бісексуальних чоловіків і жінок, у кого в цей час є партнер/партнерка тієї ж статі, свої стосунки з ним/нею хотіли б узаконити 83 %!

Легалізація одностатевих партнерств є не тільки прийнятною для нашої культури, але й необхідною для того, щоб ми почувалися в рідній країні повноправно та комфортно. Узаконення одностатевих сімей було би своєчасним кроком назустріч численній ЛГБТ-спільноті.

У відповідності до ст. 4 Сімейного кодексу України всі громадяни, в тому числі гомосексуали, бісексуали і трансґендери, мають право на створення сім’ї після досягнення шлюбного віку, мають право на проживання в сім’ї і мають право на повагу до свого сімейного життя. У розвиток цих норм Сімейного кодексу ми виборюємо наше право на створення сім’ї у прийнятний для нас спосіб і на бажаних для нас підставах, виходячи з конституційної норми, яка гарантує нам «право на вільний розвиток своєї особистості» (ст. 23 Основного Закону).

Найвищими соціальними цінностями в Україні виступають честь і гідність людини, її життя, здоров’я, недоторканність і безпека (ст. 3 Конституції).

Виходячи з цього, ми переконані, що публічні розмови про права людини посадовця Вашого рівня — це царина високої особистої відповідальності перед власною совістю, іншими людьми та законом. Міркування про права людини — це внутрішня дисципліна та готовність співвіднести власні слова та вчинки з правами своїх співгромадян. Права людини — це світський, а не церковний принцип, тому вони повинні передусім відповідати законові, а не релігійним приписам.

Ми нагадуємо, що відповідно до ст. 68 Конституції кожна людина, в тому числі посадовець або політик, є зобов’язаною не зазіхати на права та свободи, честь і гідність інших людей. Гідність і честь людей, зокрема, гомосексуальних, бісексуальних і трансґендерних, є недоторканними, що гарантується ст. 297 Цивільного кодексу України.

Просимо зауважити, що ми вважаємо необхідним усіляко зміцнювати і розвивати в Україні інститут сім’ї, який рівною мірою є актуальним для носіїв усіх сексуальних орієнтацій. Сім’я в її різноманітних проявах є осередком суспільства незалежно від того, хто її складає.

Зазначимо, що міцна, поєднана узами любові, відповідальна і турботлива сім’я є особливо важливою для молодих геїв, лесбійок, бісексуалів і трансґендерів, оскільки саме сім’я може і повинна бути відповідальною вихователькою молодих громадян, джерелом моральної та соціальної підтримки у становленні людини та громадянина.

Сім’я є особливо важливою як основа стабільного, впевненого та відповідального життя для дорослих геїв, лесбійок, бісексуалів і трансґендерів, які потребують такої сім’ї. Водночас, ми переконані, що доросла людина має повну свободу у прийнятті рішень щодо того, чи потрібне їй сімейне або шлюбне життя, чи вона не потребує цього.

Завдання влади — створити умови для того, щоб кожна людина могла реалізувати гарантовані їй Конституцією права людини у той спосіб, який є для цієї людини найбільш прийнятним, за умови непорушення прав інших людей.

Зазначимо, що впровадження в Україні реєстрованого громадянського партнерства для одностатевих сімей жодним чином не порушить прав інших, гетеросексуальних людей на створення сім’ї та вступу їх до шлюбу. Легалізація в Україні одностатевих партнерств розширить в Україні чинні права людини для тих категорій громадян, громадянської рівності для яких у нашій державі ще, на превеликий жаль, владою не забезпечено.

У грудні 2009 року член команди Партії регіонів Ганна Герман, тоді — Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, а нині — заступник Глави Адміністрації Президента, заявила: «Кожен у житті має свій вибір. І кожен у житті повинен мати право вибору. Мені важко це [гомосексуальність] зрозуміти. Але я демократ за переконаннями. Вважаю, що людина повинна мати право вибору і що суспільство має рахуватися з її вибором».

Нагадаємо, шановний Вадиме Васильовичу, що в рамках Громадської кампанії «Новий Громадянин», започаткованої напередодні останніх президентських виборів, громадянами було поставлено на адресу новообраного Президента України 1 004 питання, з яких найбільш популярним виявилося таке: «Чи буде ініційовано закон про одностатеві партнерства, як в Угорщині, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Бельгії, США, Канаді, Нідерландах, Німеччині, Великій Британії, Данії, Норвегії, Франції та інших цивілізованих країнах? Мається на увазі, як мінімум, — регулювання питань спільної власності, всиновлення дітей, можливості доступу до коханої людини в лікарню […]». Це запитання набрало під час інтернет-голосування 2 225 голосів.

Принагідно інформуємо, що 31 березня 2010 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив за участю України Рекомендацію CM/Rec(2010)5 «Про заходи щодо боротьби з дискримінацією на підставі сексуальної орієнтації або ґендерної ідентичності», у якій на адресу країн—членів Ради Європи висловлено таку рекомендацію (п. 25):

«Якщо національне законодавство не визнає одностатевих партнерств і не встановлює прав і обов’язків для неодружених пар, держави-члени закликаються до вивчення можливостей надання одностатевим парам юридичних або інших засобів розв’язання тих практичних проблем, з якими такі пари зіштовхуються в соціальних реаліях свого життя, на підставі недискримінаційного підходу, зокрема, без якої-небудь дискримінації різностатевих пар».

9 вересня 2010 р. Президент України Віктор Янукович, виступаючи з промовою перед учасниками Національних зборів Партії регіонів «Будуємо нову країну!», звернувся до політиків із закликом до толерантності.

У контексті викладеного закликаємо Вас, шановний Вадиме Васильовичу:

1.          Рішучо уникати надалі публічних заяв, які стигматизують гомосексуальних, бісексуальних і трансґендерних людей, принижують їх гідність і право на рівність.

2.          В оцінці доцільності впровадження в Україні законодавства про реєстрацію одностатевих стосунків виходити, передусім, із фактів і соціологічної статистики, уникаючи стереотипних, спотворених уявлень про соціальну дійсність.

3.          Сприяти забезпеченню в Україні громадянської рівності для гомосексуальних, бісексуальних і трансґендерних громадян в інтересах прогресивного розвитку та благополуччя всього українського суспільства, до якого ми з Вами належимо.

Зі свого боку, наші громадські та благодійні організації готові надавати Вам необхідну технічну допомогу (зокрема, консультації та інформацію) в роботі, пов’язаній з ЛГБТ-проблематикою.

Організації, що підтримали це Відкрите звернення:

1.             Союз лесбіянок, геїв, бісексуалів та трансгендерів «Вавілон» (м. Одеса)

2.             Благодійний фонд «Валеандр» (м. Вінниця)

3.             Громадська організація «Гей-альянс» (м. Київ)

4.             Всеукраїнська громадська організація «Гей-альянс Україна» (м. Київ)

5.             Всеукраїнська громадська організація «Гей-Форум України» (м. Київ)

6.             Кримський республіканський ЛГБТ-фонд «Геліос» (м. Сімферополь)

7.             Громадська організація «Ґей-альянс Черкаси» (м. Черкаси)

8.             Громадська дослідницька організація «Донбас-СоцПроект» (м. Донецьк)

9.             Благодійна організація «Допоможи життю» (м. Київ)

10.         Інформаційно-освітній центр «Жіноча Мережа» (м. Київ)

11.         Інформаційно-освітній ЛГБТ-центр «За рівні права» (м. Херсон)

12.         Громадська ЛГБТ-організація «Інсайт» (м. Київ)

13.         Вінницька міська громадська організація «Інформаційно-профілактичний кризовий жіночий центр» (м. Вінниця)

<